Прощання із загиблим воїном

04 травня 2018 року на площі Свободи у Хмільнику відбулося прощання із загиблим в Авдіївці земляком Олександром Микитюком.

На рідній землі, військовослужбовця зустріли та провели в останню дорогу жителі Хмільницького району і міста Хмільник. Всі учасники прощання ставали на коліна перед автомобілем з написом «Груз-200», який з далекого Донбасу привіз юного бійця.

Голова Хмільницької райдержадміністрації Євгеній Буткевич висловив співчуття рідним, близьким, друзям Олександра.

Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях і в пам'яті.

Народився і виріс Олександр у селі Білий Рукав Хмільницького району. Він був справжнім патріотом. Незважаючи на свій зовсім юний вік, хлопець наполіг на проходженні військової служби за контрактом, оскільки не міг залишатися осторонь подій, які відбуваються на Сході нашої країни. З 2017 року після відповідної підготовки у навчальному центрі він проходив військову службу за контрактом в зоні проведення антитерористичної операції. Будучи старшим розвідником 95-ї десантно-штурмової бригади, хлопець майстерно запобігав зазіханням ворога, відважно відстоював у жорстоких боях цілісність нашої держави.

8 квітня цього року, на Великдень, мужньому бійцю виповнилося 19 років. А 30 квітня близько 9-ї години у м. Авдіївка з кульовим пораненням в голову було виявлено його тіло. У загиблого залишилися батьки і сестра.

Після себе юний боєць залишив пісню, яку за кілька тижнів перед смертю присвятив своїй матері. Відео, де Сашко виконує її, є в Інтернеті, в різних соцмережах, а слова з пісні назавжди залишаться у пам’яті українців: «Привіт, мамо! Я пишу тобі листа! Привіт, мамо! В мене сльози на очах. Все нормально, світить сонце. А в полях стоїть туман. Ти не знаєш, як ми лазим по полях, ти не знаєш, як буває важко нам, як проходять наші юності роки, бо на Сході воюємо ми… Моя мамо, я прошу тебе, не плач! Я повернуся живим! А як мертвим — поцілуй мене в уста. Бо твій син Героєм став!».