УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

46 представників найактивніших громад Вінницької області та Республіки Молдова відвідали країни Вишеградської четвірки, де ознайомилися з польськими, чеськими, угорськими та словацькими практиками поводження з твердими побутовими відходами.  

             Навчальний візит відбувся в рамках проекту «Управління відходами в місцевих громадах: досвід розвитку сільських територій країн Вишеградської четвірки для країн Східного партнерства», який реалізовує Міжнародна громадська організація «Україна-Польща-Німеччина» спільно з 8-ма партнерами з 5-ти європейських країн за фінансової підтримки Міжнародного Вишеградського Фонду та Республіки Корея.
Протягом двотижневого візиту представники територіальних громад Вінницької області та Республіки Молдова ознайомилися з системами управління з твердими побутовими відходами Польщі, Чехії, Угорщини та Словаччини. Від Хмільницького району представниками були Тетяна Войціцька – завідувач  відділу ресурсний центр розвитку територіальних громад та голова Хмільницької районної Асоціації органів місцевого самоврядування – Юрій Шевченко. 
  Під час ознайомлення зі словацьким досвідом у місті Кошице учасники проекту побачили яку роль в поводженні з відходами відіграють громадські ініціативи.  Саме з цим пов’язана діяльність екологічної Асоціації «Сосна», підтримкою якої в реалізації проекту залучилася МГО «Україна-Польща-Німеччина». Представник «Сосни», еколог Стефан Шабо під час тренінгу, розповів україно-молдавській делегації, що попри те, що показник продукування сміття на одну особу в Словацькій Республіці є чи не найнижчим у складі ЄС, рівень переробки і повторного використання відходів також є невисоким, тому загальна ситуація невтішна. Згідно з різними даними рівень роздільного збору сміття сягає лише 6-8% від загального збору. Стефан Шабо додає, що майже будь-яка ініціатива зі сторони держави, яка направлена на збереження екологічного середовища піддається критиці населення, саме тому, на думку експерта, особливу увагу потрібно приділяти екологічній освіті населення.
Також Стефан Шабо наголосив, що місцевим радам, підприємцям та просто громадянам не потрібно чекати доки вище керівництво держави налагодить управління відходами на рівні країни, адже грамотне поводження зі сміттям можна розпочати з себе, зі свого дому, або ж зі свого бізнесу. У підкріплення своїх слів експерт поділився з учасниками тренінгу вдалими прикладами, де на підприємствах застосовується принцип «Нульових відходів» та успішними практиками муніципального управління, яке підтримує домашнє компостування.
 
 
 
 
 
       Для ознайомлення з угорською моделлю поводження зі сміттям учасники обрали місто Егер. Теоретичні аспекти угорського управління зі сміттям учасникам вишеградського проекту розповів експерт, еколог Томаш Мисик. Він наголосив, що найбільшою екологічною проблемою в Угорщині свого часу були сміттєзвалища. На початку 90-х років лише 10% полігонів відповідали вимогам охорони навколишнього середовища.
Попри те, що сміттєзвалищ було багато, вони були переповнені. Зі слів експерта, щоб звільнити на них місце влаштовувалися умисні підпали, які наносили непоправну шкоду навколишньому середовищу, в той самий час кількість відходів, в тому числі промислових та сільськогосподарських, збільшувалася з кожним роком. Такий стан речей зовсім не відповідав вимогам ЄС, куди планувала увійти Угорщина. Вирішувати цю проблему представники профільного Міністерства взялися поступово. Визначивши, полігони, які становлять найбільшу небезпеку для навколишнього середовища, керівництво держави взялося за їх рекультивацію. Для цього залучалися державний бюджет, кредитні кошти та допомога ЄС, куди Угорщина вступила в 2004 році. До 2009 року більшість небезпечних, застарілих та несанкціонованих полігонів були закриті, після чого розпочалися їх рекультивація. Окрім цього, в Угорщині лише один сміттєспалювальний завод, який знаходиться в неподалік Будапешта. Щороку він спалює 420 тисяч тон змішаного сміття в рік і завдяки сучасній модернізації не забруднює навколишнє середовище.  Однак його потужностей не достатньо, щоб розвантажити полігони.
Як працює сортувальна станція учасники побачили на прикладі тої, що діє в місті Егер. Вона була побудована в 2006 році за 3 млн. євро, які виділив ЄС. Окрім егерців, яких близько 50-ти тисяч, підприємство обслуговує ще 100 тисяч жителів навколишніх населених пунктів. Тут вже сортовані тверді побутові відходи сортують на шість фракцій. Експерт Томаш Мисик пояснює, що серед угорців вже прижилася звичка сегрегувати відходами. Роздільний збір сміття мешканці Егеря розпочали ще в 1995 році, тоді з загальної маси відходів відділяли скло і макулатуру. Зараз своє сміття егерці сергують згідно стандартів ЄС на пластик, макулатуру, скло, залізо тощо. Пунктів для збору роздільних відходів у місті є 17, також встановлені контейнери для збору небезпечних відходів та одягу. Вивозом сміття та прибиранням міста в Егері займається комунальне підприємство «Догляд за містом». Мешканці багатоквартирних будинків заключають договори з цією компанією, об’єднуючись в кооперативи, а жителі приватних садиб одноосібно. За роки спільної роботи обидві сторони вивели ідеальну формулу догляду за містом: одні майже не смітять, інші старанно прибирають. Результат, це чисте і охайне місто, представники територіальних громад Вінниччини та Молдови побачили на власні очі. Ще однією фішкою Егеря є доброзичливість сміттярів, яка відома на всю країну. Наприклад, якщо їх фотографувати або знімати на відео вони танцюють, чим викликають ще більше поваги у навколишніх.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
              У реалізації проекту МГО «Україна-Польща-Німеччина» залучилася підтримкою вісьмох партнерів, серед них Інститут стабільності та розвитку Чеської Республіки. Візит до столиці Чехії, тривав два дні. За цей час представники громад Вінниччини та Молдови мали змогу детально ознайомитися з чеською системою поводження з відходами. Тренінг з цього приводу учасникам прочитав експерт Інституту стабільності та розвитку, спеціаліст Міністерства навколишнього середовища Яромир Манхарт. Він розповів, що практичні та ефективні кроки у сфері управління відходів Чехія фактично розпочала лише в 2004 році. Тоді на загальнодержавному рівні був прийнятий план поводження з відходами, який повністю відповідав нормативно-правовій базі ЄС. Проте переломний момент в управлінні твердими побутовими відходами  для Чехії настав в 2014 році, коли керівництво держави прийняло закон про обов’язкове сегрегування відходів у всіх містах та селах. Так само як в Польщі, в Чехії органи місцевого самоврядування зобов’язали організовувати та регулювати збір, вивіз і переробку ТПВ. Чеський експерт також додав, що система сепарування, яку запровадили в Чехії є класичною європейською: в зелені контейнери збирається скло, в сині – папір, в жовті – пластик, в помаранчеві – тетрапаки і чорні контейнери викидається змішане сміття. Окрім цього, є контейнери для збору небезпечних відходів, техніки, текстилю, а також наявні пункти прийому будівельних матеріалів, меблів тощо. Тариф на вивіз змішаного сміття з однієї родини становить 80 євро на рік, при умові якщо сім’я наповнює один контейнер ємкістю 120 л.
        Наразі в Чехії, окрім полігонів, змішане сміття відправляється також на сміттєспалювальні заводи, яких є чотири. В рік на них спалюються 777 тис. тон сміття. Експерт наголошує, що з приводу сміттєспалювальних заводів з року в рік точаться дискусії: дехто вважає, що вони забруднюють навколишнє середовище, інші – вважають, що вони є найкращим виходом із ситуації у питанні утилізації відходів. У Чехії є близько 180-ти сортувальних підприємств. Проте на відміну від Польщі всі вони спеціалізуються на одному, двох, максимум трьох видах сировини, тобто на одному підприємстві сортують скло, на іншому – пластик, на третьому – папір тощо. Такий розподіл, зі слів експерта, спрощує продаж сировини.   
 
 
 
 
 
 
 
 
              Великопольський центр освіти та курсів самоврядування «WOKISS», який діє вже понад 25 років. Саме тому двотижневе ознайомлення з вишеградським досвідом управління з ТБО розпочалося з польського міста Познань Великопольського воєводства. Директор «WOKISS» Мачей Козік наголосив, що найкращий спосіб чомусь навчатися – це побачити як працює це на власні очі. Саме тому навчальний візит громад Вінниччини та Молдови може стати потужним стартом у сфері управління ТБО для громад Вінницької області та Республіки Молдова. Експерт Кшиштоф Краузе стажувався в США, де вивчав американський досвід у сфері поводження зі сміттям та 14 років працював директором підприємства, яке займається управлінням відходами в Познані. К.Краузе підготував два тренінги під час яких познайомив учасників із системою управління з відходами до 2013 року і після, коли в Польщі була прийнята нова загальнодержавна програма поводження з ТПВ. Польський експерт розповів, що спроби грамотного поводження з відходами Польща приймала ще з початку 2000-х років. Людей навчали сегрегувати сміття, відкривалися підприємства із сортування ТПВ, рекультивувалися полігони, однак суттєвого результату це все не давало. Переломним моментом для Польщі став 2013 рік, коли держава передала усі повноваження, пов’язані з відходами, органам місцевого самоврядування. Відтоді місцева влада самостійно встановлює ціни та контролює вивіз, сортування та переробку сміття, - зазначив К.Краузе.
       Координатор проекту Олексій Гаврилов зауважив, що схожа «сміттєва революція» має відбутися і в Україні.
-З 1 січня 2018 року органи місцевого самоврядування мають перебрати на себе весь комплекс управління відходами, окрім того має бути впроваджений роздільний збір сміття. В певній мірі це й послужило поштовхом для написання проекту, адже тема актуальна як ніколи. Для Польщі переломний момент відбувся чотири роки тому, в нас він має відбуватися в наступному році, - зауважив О.Гаврилов. Поляки відсортовують чотири фракції вторинної сировини: пластик - в жовтий контейнер, скло - в зелений, папір - в синій і зелені відходи - в коричневу ємкість, все інше відправляється в чорний контейнер як змішані відходи. Сегрегувати сміття ніхто нікого не змушує, кожен приймає це рішення сам, щоправда платити за вивіз змішаного сміття доводиться майже вдвічі дорожче.
Після збору сортоване і змішане сміття вивозить перевізник, з якими від імені мешканців заключають договори органи місцевого самоврядування. Після збору сміття відправляється на сміттєсортувальні заводи, де сегреговані відходи сортують на більшу кількість фракцій, щоб продати, а змішані піддають механіко-біологічній обробці. Таких сміттєпереробних заводів в Польщі більше 170-ти. Окрім того, в кожній гміні є пункти прийому будівельних матеріалів, вживаної техніки та меблів, а також небезпечних відходів, наприклад батарейок. В такий пункт кожен мешканець гміни може вивезти непотріб самостійно, або ж дочекатися доки його, в середньому раз на місяць забере перевізник. Також окремо відсортовуються медикаменти, в яких вийшов термін придатності. Контейнери для збору таких відходів стоять в аптеках.
Щоправда не все сміття в Польщі потрапляє на полігон, деякі відходи, зокрема вживані ліки чи підгузки, а також частина змішаного сміття, оминаючи механіко-біологічну стабілізацію відправляється одразу на сміттєспалювальний завод, таких у Польщі шість.
В рамках навчального візиту до Польщі учасники мали можливість на власні очі побачити і порівняти роботу і сортувального підприємства і сміттєспалювального заводу. Спершу україно-молдовська делегація відвідала гміну Граново. Попри те, що це найменша гміна Великопольського воєводства роздільний збір відходів вона розпочала задовго до «сміттєвої революції», ще в 2006 році. Якщо малі містечка чи села не мають ресурсів для облаштування спеціальних закладів поводження з ТПВ, то за польськими законами вони можуть об’єднуватись, щоб залучати додаткові інвестиції. Так, гміна Граново об’єдналася з 17-ма сусідами у міжгмінне об’єднання «Selekt». Вуйт Граново Збігнев Качмарик розповів, що залучившись підтримкою один одного, гмінам вдалося знайти німецького інвестора, який вклав 15 млн. євро в будівництво підприємства з механіко-біологічною переробкою сміття. Наразі цей сміттєпереробний завод щодня приймає 500 тон відходів. Потім на сортувальній лінії заводу вже сегреговане на чотири фракції сміття розділяють ще на 13 фракцій, наприклад пластик ділять на білий, синій та кольоровий тощо і спресовують. Таким чином сегреговані відходи перетворюються на сировину, яку можна продати. Змішані відходи піддають біологічній обробці, завдяки якій вони перестають розкладатися, і вивозять на полігони.
              А для того аби кожен свідомо ставився до управління відходами та збереження навколишнього середовища, гміна щороку виділяє кошти на роз’яснювальну роботу та роздаткову продукцію.
Окрім сміттєпереробних підприємств, учасники мали змогу відвідати сміттєспалювальний завод у гміні Конін. Його побудували поруч із сортувальною станцією та полігоном. В результаті зараз на сміттєзвилище практично нічого не потрапляє (не більше 2% від загальної маси відходів), натомість щодня спалюються 300 тон нероздільних відходів. Завод, який існує всього два роки, обладнаний сучасним обладнанням, що унеможливлює потрапляння в атмосферу шкідливих речовин. До того ж спалене сміття перетворюються в електроенергію та тепло, яким користується місто Конін. В той самий час сегреговане сміття повторно сортують, після чого «друге життя» отримує 30 % пластику, 80% паперу, 90% скла.
Побачивши, як працюють міжгмінні об’єднання різних типів учасники проекту переконалися, що лише об’єднавшись, можна вирішити проблему поводження з відходами. В цьому ж переконаний експерт проекту.     
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Переглядів: 69