Регуляторна політика

Регуляторна діяльність органів місцевого самоврядування
відповідно до Закону України від 11.09.2003 № 1160-ІV“Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”

І. Планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів

Планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів регламентовано статтями 7 та 32 Закону і спрямоване на забезпечення реалізації державної регуляторної політики щодо передбачуваності, тобто послідовності регуляторної діяльності, відповідності її цілям державної політики, що дозволяє суб’єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.

План діяльності з підготовки проектів регуляторних актівповинен містити визначення видів і назв проектів регуляторних актів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та їх підрозділів, відповідальних за розроблення проектів.

Згідно із статтею 32 Закону, планування діяльності сільських, селищних, міських , районних та обласних рад з підготовки проектів регуляторних актів здійснюється у рамках підготовки та затвердження планів роботи відповідних рад у порядку, встановленому Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” та регламентами відповідних рад, з урахуванням вимог статті 7 Закону, а саме:

- план та зміни до нього оприлюднюються шляхом опублікування у друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, у разі їх відсутності – у засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або розміщення на офіційний сторінці відповідного регуляторного органу у мережі Інтернет (стаття 13 Закону);

 - зміни до плану вносяться при підготовці або розгляді проекту регуляторного акта, який не був внесений до плану. При цьому зміни до плану повинні бути внесені не пізніше 10 робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення проекту.

ІІ.Розробка проекту регуляторного акта

1. Підготовка аналізу регуляторного впливу

Стаття 8 Закону регламентує обов'язковість підготовки розробником стосовно кожного проекту регуляторного акта аналізу регуляторного впливу.

Вимоги до підготовки аналізу регуляторного впливу встановлені статтею 8 Закону та Методикою проведення аналізу впливу регуляторного акта, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308 „Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта” (копія постанови додається), згідно з якими у процесі проведення аналізу:

- визначається проблема, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання;

- визначаються цілі державного регулювання;

- визначаються та оцінюються усі прийнятні альтернативні способи досягнення цілей, наводяться аргументи щодо переваги обраного способу;

- описуються механізм, який пропонується застосувати для розв’язання проблеми, і відповідні заходи;

- обгрунтовуються можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта;

- визначаютьсяочікувані результати прийняття акта;

- обгрунтовується запропонований строк дії акта (у разі обмеження цього строку);

- визначаються показники результативності акта;

-визначаються заходи, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта.

Згідно з пунктом 10 цієї Методики, обов'язковими серед показників результативності регуляторного акта повинні бути:

- розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта;

- кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта;

- розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта;

- рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта.

Аналіз регуляторного впливу підписується розробником проекту регуляторного акта.

Методика підготовки аналізу регуляторного впливу є обов'язковою для застосування розробниками проектів регуляторних актів.

Відповідно до статті 33 Закону у разівнесення на розгляд сесії ради проекту регуляторного акта без аналізу регуляторного впливу постійна комісія ради, на яку покладені повноваження з питань реалізації державної регуляторної політики (далі – відповідальна постійна комісія), приймає рішення про направлення проекту регуляторного акта на доопрацювання органу чи особі, яка внесла цей проект.

У разі внесення на розгляд засідання виконавчого органу ради чи на затвердження відповідним головою проекту регуляторного акта без аналізу регуляторного впливу цей проект повертається його розробникові на доопрацювання.

2. Особливості розгляду проектів

Стаття 34Закону регламентує, що кожен проект регуляторного акта, що внесений на розгляд до сільської, селищної, міської, районної, обласної ради подається до відповідальної постійної комісії для вивчення та надання висновків про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статті 4 Закону „Принципи державної регуляторної політики” та статті 8 Закону „Підготовка аналізу регуляторного впливу”.

3. Оприлюднення

Стаття 9 Закону регламентує, що кожен проект регуляторного акта разом з аналізом регуляторного впливу оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань у спосіб, передбачений статтею 13 Закону , тобто шляхом опублікування у друкованих засобах масової інформації розробника проекту, у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником, та/або розміщення на офіційній сторінці розробника проекту у мережі Інтернет.

Процедура оприлюднення передбачає:

- повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта;

- оприлюднення проекту регуляторного акта разом з аналізом регуляторного впливу не пізніше 5 робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення проекту.

Статтею 9 Закону встановлені вимоги до змісту повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта, згідно яких повідомлення повинно містити:

- стислий виклад змісту проекту;

-поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції;

- інформацію про спосіб оприлюднення проекту разом з аналізом регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації, адреса сторінки у мережі Інтернет, ін. згідно із статтею 13 Закону);

- інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань. Строк встановлюється розробником проекту, який повинен бути не менше 1 місяця і не більше 3 місяців з дня оприлюднення проекту з аналізом регуляторного впливу;

-          інформацію про спосіб надання пропозицій.

Особливості оприлюднення проектів регуляторних актів, прийняття яких належить до компетенції органів та посадових осіб місцевого самоврядування, з метою одержання зауважень та пропозицій, регламентує стаття 35 Закону.

Оприлюдення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту (стаття 9 Закону).

4.Розгляд зауважень та пропозицій

Відповідно до статті 9 Закону усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та аналізу його регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов’язковому розгляду розробникомцього проекту.

За результатами розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Згідно із статтею 14 Закону України “Про звернення громадян” органи місцевого самоврядування та посадові особи зобов’язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

5. Особливості прийняття регуляторних актів органами місцевого самоврядування

Стаття 36 Закону регламентує, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин:

 - відсутній аналіз регуляторного впливу;

 - проект регуляторного акта не був оприлюднений.

У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.

6. Відстеження результативності регуляторних актів

Стаття 10 Закону регламентує, що стосовно кожного регуляторного акта послідовно здійснюються базове, повторне та періодичне відстеження його результативності, яке включає:

 - виконання заходів з відстеження результативності;

 - підготовку та оприлюднення звіту про відстеження результативності.

Для відстеження результативності можуть бути використані статистичні дані, дані наукових досліджень, соціологічних опитувань.

 Базове відстеження – здійснюється до набрання чинності регуляторного акта або більшості його положень. Якщо використовуються виключно статистичні дані, то це відстеження може бути здійснене після набрання чинності регуляторного акта або більшості його положень, але не пізніше дня, з якого починається повторне відстеження.

Повторне відстеження - здійснюється через рік з дня набрання чинності регуляторного акта або більшістю його положень та не пізніше двох років, якщо регуляторним органом не встановлено більш ранній строк. Строк такого відстеження визначається у самому регуляторному акті або в іншому акті цього регуляторного органу.

            Періодичні відстеження – здійснюються раз на кожні три роки, починаючи з дня закінчення повторного відстеження.

Якщо строк діїї регуляторного акта є меншим року, періодичні відстеження не здійснюються, а повторне відстеження проводиться за три місяці до закінчення визначеного строку, якщо інше не встановлено регуляторним органом.

Стаття 37 Закону регламентує, що виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів забезпечується:

 - щодо регуляторних актів, прийнятих сільськими, селищними, міськими радами - виконавчими органами відповідних рад;

 - щодо регуляторних актів, прийнятих районними та обласними радами – виконавчим апаратом відповідних рад, а у разі, якщо рішеннями цих рад повноваження щодо забезпечення виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів делеговано відповідно районним або обласним державним адміністраціям – районними, обласними державними адміністраціями;

- щодо регуляторних актів, прийнятих сільськими, селищними, міськими головами – виконавчими органами цих рад, визначеними для виконання головами цих рад.

Регуляторний орган готує звіт про відстеженння результативності регуляторного акта та не пізніше як у 10-денний строк з дня його підписання оприлюднює цей звіт у спосіб, передбачений статтею 13 Закону (шляхом опублікування у друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, у разі відсутності – у засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом та/або розміщення на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу у мережі Інтернет).

Звіт про відстеження результативності регуляторного акта не пізніше наступного робочого дня з дня його оприлюднення подається до головної постійної комісії відповідної ради (постійної комісії, до сфери відання якої належало супроводження розгляду проекту регуляторного акта у відповідній раді).

У звіті про результати відстеження зазначаються:

- вид та назва регуляторного акта, дата його прийняття та номер;

- назва виконавця заходів з відстеження;

- цілі прийняття акта;

- строк виконання заходів з відстеження;

- тип відстеження (базове, повторне або періодичне);

- методи одержання результатів відстеження;

- дані та припущення, на основі яких відстежувалася результативність, способи одержання даних;

- кількісні та якісні значення показників результативності акта;

- оцінка результатів реалізації регуляторного акта та ступеня досягнення визначених цілей.

Звіт про відстеження підписується керівником регуляторного органу.

Методика відстеження результативності регуляторних актів затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308 є обов'язковою для застосування регуляторними органами.

7. Перегляд регуляторних актів

 Стаття 11 Закону регламентує, що на підставі аналізу звіту про відстеження результативності регуляторного акта здійснюється перегляд цього акта, за результатами якого регуляторний орган може прийняти рішення про зупинення дії цього регуляторного акта, його скасування, залишення без змін або про необхідність його перегляду.

Згідно із статтею 37 Закону, рішення про необхідність перегляду регуляторного акта, прийнятого сільською, селищною, міською, районною, обласною радою, на підставі аналізу звіту про відстеження його результативності, приймає головна постійна комісія відповідної ради або розробник цього проекту.

8. Заслуховування звітів про здійснення державної регуляторної політики

Згідно із статтею 38 Закону, сільська, селищна, міська рада заслуховує щорічний звіт сільського, селищного, міського голови про здійснення державної регуляторної політики виконавчими органами відповідної ради.

Районна, обласна рада заслуховує щорічний звіт голови районної, обласної ради про здійснення державної регуляторної політики виконавчим апаратом відповідної ради.

ІІІ. Оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності

Стаття 14 Закону регламентує, що регуляторні органи публікують у друкованих засобах масової інформації та/або розміщують на своїх офіційних сторінках у мережі Інтернет або оприлюднюють в інший спосіб, у тому числі через телебачення і радіо, інформацію про здійснення ними регуляторної діяльності.

Стаття 38 Закону регламентує, що щорічні звіти голів сільських, селищних, міських, районних та обласних рад оприлюднюються шляхом їх опублікування у друкованих засобах масової інформації рад, які заслуховують відповідні звіти, у разі їх відсутності - в інших місцевих друкованих засобах масової інформації.

План діяльності районної ради з підготовки проектів регуляторних актів
на 2020 рік

17.07.2020

Повідомлення
про оприлюднення проекту регуляторного акту

Зміст проекту – рішення районної ради «Про затвердження Методики розрахунку та порядок використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад Хмільницького району».

Адреса розробника: м. Хмільник, вул. Столярчука, 1, Хмільницька районна рада,електронна адреса: E-mail:rayrada_hm@ukr.net

Спосіб оприлюднення: розміщення на веб-сторінці Хмільницької районної ради rayrada_hm@ukr.net

Зауваження та пропозиції приймаються до розгляду впродовж місяця з дати опублікування проекту регуляторного акту виключно в письмовій формі.

Аналіз регуляторного   впливу

проекту   регуляторного   акту рішення Хмільницькоїрайонної ради «Про затвердження Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад Хмільницького району»

1. Визначення проблеми, яку пропонується розв’язати

шляхом державного регулювання

Одним з методів ефективного управління майном є оренда. Здача в оренду об'єктів комунальної власності - це одне із джерел додаткових доходів як комунальних підприємств, так і районного бюджету, до того ж суб'єктам господарювання - орендарям не потрібно нести надмірні витрати на це.

Одним з головних факторів орендних відносин є орендна плата. До прийняття запропонованого регулювання, регламентація нарахування плати за оренду комунального майна здійснювалась на підставі багатьох   актів з доповненнями       і змінами, тому даний процес є недостатньо прозорим як для орендодавців, так і для орендарів.

Цей документ, підготовлений у відповідності зі ст.8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності» та Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 №308 і містить обґрунтування необхідності державного регулювання шляхом прийняття регуляторного акту рішення рішення ради «Про затвердження Методики розрахунку та порядок використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад Хмільницького району».

2. Цілі державного регулювання

Цілями, на досягнення яких спрямований проект даного рішення, є:

- забезпечення підвищення ефективності використання комунального майна шляхом передачі його в оренду фізичним і юридичним особам;

- правове забезпечення процесу управління і внесення плати за використання майна,   що перебуває   врайонній комунальній   власності;

- збільшення доходів районного бюджету і підприємств, організацій, установ - орендодавців;

- удосконалення єдиного організаційного та економічного механізму розрахунку орендної плати за комунальне майно;

-   забезпечення прозорості і доступності Методики розрахунку орендної плати.

3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

Рішення підготовлено з метою реалізації повноважень районної ради як органу, уповноваженого управляти об’єктами спільної власності територіальних громад району (районної комунальної власності), які визначені у статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» згідно з яким, органам місцевого самоврядування надається право затвердження місцевої Методики розрахунку і використання орендної плати. В якості альтернативи до запропонованого регулювання  розглянемо як варіант Методику розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів і діє при передачі в оренду державного майна. Але впровадження даного нормативного документа при визначенні плати заоренду комунального майна не буде враховувати особливості її визначення у Черкаській області, так як територіальній громаді необхідно сприяти розвитку пріоритетних для району напрямків підприємницької діяльності, таких як виробництво товарів, продукції (місцеве виробництво), сфера побутових послуг, пропаганда здорового способу життя, розвиток інфраструктури щодо розвитку  творчих та фізичних здібностей молоді та дітей та інші. Також як альтернативу, можна розглянути варіант Методики, що діяла з 2007 року зі змінами, що вносилися протягом 2007-2010 років. Такий варіант прийнятний, але має певні складнощі при використанні його в роботі з орендарями через те, що неодноразово вносилися зміни і доповнення до основного рішення районної ради. 

4. Механізм вирішення проблеми

Реалізація запропонованого регулювання буде здійснюватися шляхом впровадження наступних заходів:

а) економіко-фінансові заходи займають головне місце в удосконаленні регулювання орендних відносин і включають:

- перспективи і цілі передачі в оренду комунального майна, прогнозування надходжень у районний бюджет, розвиток підприємництва;

- впровадження визначення розміру орендної плати за використання комунального майна залежно від місця розміщення об'єкта;

- забезпечення направлення коштів, отриманих від оренди комунального майна на утримання і розвиток об'єктів комунальної власності.

б) інформаційно-рекламні заходи також відіграють значну роль у впровадженні даного регулювання:

- інформування орендодавців про розрахунок і порядок використання орендної плати;

- забезпечення права орендарів на одержання інформації про умови здачі в оренду комунального майна.

5. Обґрунтування можливості досягнення цілей у разі прийняття

запропонованого регуляторного акта

Прийняття даного регуляторного акту надасть можливість спростити роботу з нормативно-правовими актами районної ради щодо оренди комунального майна для балансоутримувачів цього майна, надасть інструменти стимулювання розвитку підприємницької діяльності в районі, сприятиме прозорості і відкритості процедури надання в оренду комунального майна, нарахування орендної плати, а також чітко врегулює права і обов'язки суб'єктів орендних відносин .

6. Очікувані результати прийняття запропонованого

регуляторного акту

                     7. Обґрунтування строку дії запропонованого регуляторного акту

Строк дії регуляторного акту необмежений; з можливістю внесення до нього змін та доповнень у разі зміни чинного законодавства України та в інших необхідних випадках.

8. Показники   результативності регуляторного акту

Показники, які характеризують наслідки регуляторного акту:

- кількість укладених договорів оренди;

- сума надходжень орендної плати до районного бюджету;

- кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюватиметься дія акту;

- рівень поінформованості суб’єктів господарювання з основних положень акту;

- створення нових робочих місць на орендованих площах.

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження

результативності регуляторного акту

Виконавчий апарат районної ради буде проводити   відстеження

результативності регуляторного акту на підставі статистичних даних, отриманих від балансоутримувачів. 

Аналіз регуляторного впливу проекту рішення Хмільницької районної ради "Про  Порядок  передачі  в  оренду  майна,  що  є  об’єктом  права спільної власності територіальних громад Хмільницького району"

  Про  Порядок  передачі  в  оренду  майна,  що  є  об’єктом  права спільної власності територіальних громад Хмільницького району